1. (розм.) Заплутати, ускладнити щось, довести до безвихідної ситуації; завести в глухий кут.
2. (діал.) Затягнути, затримати когось надовго, зайняти чиїйсь час.
закатрупити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мертвий батько зі зламаною у в’язах головою дивився на картину нелюдського знущання живих людей над своїм убитим сином – а занімілі і скам’янілі люди дивилися на три трупи з таким виглядом, як дивились би ті, хто знає достеменно, що і їх повинні закатрупити слідом за цими нещасними. Старий Огронник був голий до пояса, а його руки – обрубані по лікті.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”
Частина мови: дієслово () |