Словник Української Мови
1. Загорнутися, обернутися чимось, що обвиває (наприклад, у ковдру, у плащ).
2. Розм. Закотитися далеко, опинитися в важкодоступному місці (переважно про круглі предмети).
3. Розм. Потрапити кудись, дістатися до якогось місця (часто небажаного або віддаленого).
4. Розм. Закочуватися від сміху, реготати, не стримуючись.
1. Щільно завернути, обернути щось навколо чогось або в щось, загорнути.
2. Закотити, засунути щось важке або громіздке вглиб, під щось (наприклад, закатати бочку в льох).
3. Розм. Покрити, залити якимось твердим матеріалом (наприклад, асфальтом, бетоном).
4. Розм. Сильно побити, піддати жорстокому фізичному впливу.
5. Розм. Ув’язнити, посадити до в’язниці.
6. Розм. Швидко їдучи, потрапити кудись далеко або в небажане місце.
1. (про продукти харчування) Такий, що закритий у герметичну тару шляхом закатування; консервований у скляних банках з металевими кришками.
2. (розм., про людину) Такий, що перебуває у в’язниці, тюрмі; ув’язнений.
1. (про об’єкт інформаційного пошуку, документ, книгу тощо) Бути внесеним до каталогу, отримати місце в систематизованому переліку; стати частиною каталогу.
2. (переносно, про явище, факт, подію) Бути класифікованим, віднесеним до певної категорії, знайти своє чітке місце в існуючій системі уявлень або знань.
Занести, внести до каталогу (переважно про бібліотечні одиниці, музейні експонати, архівні документи тощо), систематизувавши за певними правилами та присвоївши відповідні шифри, індекси чи інші ідентифікаційні ознаки для подальшого пошуку та обліку.
1. (геогр.) Східна частина будь-якої території, країни або континенту; протилежність заходу (напр., Закат Європи).
2. (іст.) Захід сонця, вечірня пора (застаріле та поетичне вживання).
1. (розм.) Заплутатися, заплутуватися в чомусь, втратити орієнтацію в складних обставинах або в ході справи; потрапити у скрутне становище.
2. (розм.) Забруднитися, випачкатися, особливо рідиною або чимось липким.
1. (спеціально) Занести документ, справу тощо до касу (архіву) для зберігання; архівувати.
2. (переносно, розмовне) Припинити розгляд, ведення чогось; покласти край якійсь справі, ініціативі, звичці.
1. Засукати рукава одягу, підіймати поли сукні чи штанив, щоб не заважали під час роботи або руху.
2. (переносно) Приготуватися до активної, енергійної діяльності, взятися за щось із завзяттям.
1. Засукати, підгортати одяг (переважно штани, спідницю тощо), щоб він не заважав під час роботи, ходьби або щоб не забруднитися.
2. Розм. Швидко піти, побігти кудись; поспішати відправитися в дорогу.