Древослів

Словник Української Мови

  • закитовувати

    1. (спеціальне) Наносити кіт (шар глини, вапна тощо) на щось для ізоляції або захисту.

    2. (переносне значення, розмовне) Обманювати, вводити в оману, навмисно ускладнювати щось або представляти у неправдивому вигляді.

  • закитовування

    Закитовування — процес створення кітів (великих плетених кошиків для зберігання зерна, овочів, вугілля тощо) шляхом переплетіння лози, очерету або іншого гнучкого матеріалу.

    Закитовування — накопичення, зберігання чого-небудь у великій кількості в кітах або сховищах, подібних до кітів.

    Закитовування (переносно) — дія за значенням «закитувати», тобто оточувати, обносити чимось щільним, створювати бар’єр або укріплення, подібне до плетеного кіта.

  • закитований

    Закитований — прикметник, утворений від дієслова “закитувати”, що означає обробку металевих виробів шляхом нагрівання та різкого охолодження (загартування) з подальшим відпуском для надання їм твердості, міцності та пружності.

    У переносному значенні: такий, що став дуже твердим, міцним, стійким або загартованим, звиклий до труднощів (про людину або її організм).

  • закиснутися

    1. (про органічні речовини) Піддатися процесу киснення, перетворитися на кислоту внаслідок дії мікроорганізмів або хімічних реакцій; зкиснути.

    2. (перен., розм.) Стати млявим, апатичним, втратити життєву енергію; зануритися в стану бездіяльності або рутини.

  • закиснути

    1. Стати кислим, набути кислого смаку або запаху внаслідок бродіння або псування (про продукти харчування, рідини).

    2. Перен. Стати млявим, апатичним, втратити життєву енергію, інтерес до активності; зануритися у важкі, неприємні думки, стан бездіяльності.

    3. Техн. Покритися шаром оксидів, окислитися під впливом вологи та кисню (переважно про метали).

  • закисний

    1. (у хімії) Який містить закис, тобто сполуку, де елемент має нижчий ступінь окиснення порівняно з іншими своїми сполуками (наприклад, закисне залізо — FeO).

    2. (у техніці, металургії) Пов’язаний із закисом, що утворюється на поверхні розплавленого металу під час плавки або лиття.

  • закислюватися

    1. Ставати кислим, набувати кислого смаку або властивостей внаслідок природних біохімічних процесів (наприклад, про молоко, вино, тісто).

    2. (перен., розм.) Ставати млявим, апатичним, впадати у стан нерозважливості або задуми; “зважуватися”.

    3. (хім., тех.) Піддаватися дії кислоти; набувати підвищеної кислотності (про середовище, розчин тощо).

  • закислювати

    1. (хім., техн.) Насичувати кислотою або додавати кислі речовини до чогось, щоб знизити рівень pH, зробити більш кислим.

    2. (перен., розм.) Викликати відчуття або стан, подібний до дії кислоти (наприклад, печіння, роздратування, неприємний осад).

    3. (с.-г., екол.) Призводити до підвищення кислотності ґрунту або водного середовища внаслідок природних процесів або антропогенного впливу.

  • закислювання

    1. (хім., техн.) Процес додавання кислоти або іншої сполуки до розчину, речовини чи середовища з метою зниження рівня pH, тобто збільшення кислотності.

    2. (с.-г., екол.) Процес накопичення кислих сполук у ґрунті, що призводить до зниження його родючості; підвищення кислотності ґрунту.

    3. (мед., біол.) Порушення кислотно-лужної рівноваги в організмі чи біологічній системі у бік збільшення кислотності; ацидоз.

  • закислитися

    1. (хім., техн.) Набути кислих властивостей, стати кислим; піддатися дії кислоти або окисненню, що призводить до зниження pH середовища.

    2. (перен., розм.) Про людину: стати надто в’їдливим, критичним, злобним або сварливим у поведінці та висловлюваннях.