Закиркати — почати видавати характерні звуки, подібні до “кир-кир”, як це роблять деякі птахи (наприклад, курчата, перепілки).
-
закипітися
1. (про рідину) Почати інтенсивно кипіти, досягнувши температури кипіння; закипіти.
2. (перен., розм.) Сильно захвилюватися, збуджуватися, запалитися від якогось почуття чи ідеї; впасти в екстаз.
-
закипіти
1. Почати кипіти, досягнути температури кипіння (про рідину).
2. Перен. Раптово й сильно розлютитися, запалати гнівом.
3. Перен. Розпочатися інтенсивно, з великою силою, запалом (про почуття, діяльність, процеси).
4. Перен. Стати місцем бурхливої, інтенсивної діяльності, оживитися.
-
закипілий
Закипілий — такий, що довго кипів, перебував у стані кипіння протягом значного часу.
Закипілий — такий, що набув певних властивостей внаслідок тривалого кипіння (наприклад, про закипілу воду).
Закипілий — переносно: дуже розгніваний, розлючений, розпалений сильним почуттям.
-
закипаючий
1. Той, що починає кипіти, наближається до стану кипіння (про рідину).
2. Той, що виникає, проявляється з великою силою, інтенсивністю, наче кипить (про почуття, стан, процес).
-
закипатися
1. (про рідину) Починати кипіти, досягати температури кипіння.
2. (переносно, розмовне) Сильно хвилюватися, збуджуватися, втрачати самовладання через емоції (гнів, запал, нетерпіння).
-
закипати
1. Починати кипіти (про рідину), досягати температури кипіння, коли з’являються бульбашки пари, що підіймаються з глибини та лопаються на поверхні.
2. Перен. Наповнюватися сильним почуттям (гніву, обурення, нетерпіння тощо), що поступово наростає й готове вибухнути.
3. Покриватися кипінням, піною (наприклад, про море, хвилі).
4. Розм. Починати інтенсивно, енергійно діяти, працювати; оживати, активізуватися.
-
закипання
1. Фізичний процес, під час якого рідина при нагріванні до певної температури (температури кипіння) інтенсивно перетворюється на пару з утворенням бульбашок по всьому об’єму.
2. Переносно: стан різкого загострення, інтенсифікації чого-небудь, що досягло високого ступеня; кульмінація (наприклад, закипання конфлікту, закипання подій).
3. Рідко вживане: початок процесу кипіння, момент, коли рідина починає кипіти.
-
закип’ячуватися
1. Досягати стану інтенсивного кипіння, коли рідина починає бурхливо перетворюватися на пару з утворенням бульбашок і часто зі спіною.
2. (Переносне значення) Впадати в стан сильного збудження, запальності, гніву; розлючуватися, розпалюватися.
-
закип’ячувати
1. Доводити рідину до стану кипіння, інтенсивного бурхливого кипіння.
2. (перен., розм.) Викликати сильне збудження, роздратування, гнів у комусь.