Словник Української Мови
1. Діалектне позначення для невеликого закинутого поля, яке розташоване на відстані від основного земельного наділу або села.
2. У рибальстві — пристрій або спосіб закидання води (наприклад, за допомогою колеса) у ставок для підтримки його наповнення.
3. Рідкісне позначення дії за значенням дієслова “закидати” (кидання чогось у певне місце).
1. Рідкісний варіант слова “закидачка” — жіночий відповідник до “закидайло”: людина, яка схильна до закидання (засипання) чимось, наприклад, снігом під час гри, або яка часто щось кидає.
2. У технічному сленгу (переважно в однині) — пристрій або механізм для закидання, подачі чогось у певне місце (наприклад, палива в топку).
3. У множині (“закидачки”) — розмовна назва предметів, призначених для кидання; те, чим закидують (наприклад, сніжки, камінці).
1. Особа, яка займається закиданням чого-небудь (наприклад, сітки, неводу).
2. У спорті (наприклад, у волейболі) — гравець, який виконує подачу м’яча, тобто закидає його на половину поля суперника.
3. У рибальстві — пристрій або знаряддя для закидання (наприклад, закидач прикормки).
1. (перехідне) Покривати, засипати когось, щось кидаючи, метаючи що-небудь; обкидати.
2. (перехідне) Кидати, метати щось у великій кількості кудись або на щось; заповнювати простір розкиданими предметами.
3. (неперехідне) Різко відкинути голову, тіло або його частину назад; запрокинутися.
4. (неперехідне, розм.) Почати кидатися, робити різкі рухи тілом (наприклад, в лихоманці, припадку).
5. (перехідне, розм.) Поставити багато питань, скарг, дорікань одночасно; засипати когось чимось.
1. Кидати щось у когось або в щось, обсипати, обстрілювати киданням чогось.
2. Завалювати, покривати шаром чогось, накиданого зверху; засипати.
3. Перен. Сильно дорікати, осуджувати когось, звинувачувати в чомусь (часто з прислівниками «докорами», «доганами»).
4. Розмовне. Задавати багато запитань одразу, швидко, не даючи можливості відповісти.
5. У рибальстві: закинути вудку, сіть тощо у воду для лову.
1. Дія за значенням дієслова “закидати” — метання, кидання чогось у певний напрямок або на певну територію.
2. (перен.) Систематичне надсилання великої кількості повідомлень, запитів, скарг тощо, часто з метою тиску або блокування роботи.
3. (геол.) Процес накопичення гірських порід, що перекривають корисну копалину або геологічну структуру.
4. (с.г.) Агротехнічний прийом — загортання насіння, добрив або рослинної маси в ґрунт при обробітку.
1. Який був закиданий чим-небудь, засипаний, завалений.
2. Який був покинутий, занедбаний, перестав використовуватися або оброблятися (про землю, ділянку, будівлю тощо).
3. Який був віддалений, глухий, важкодоступний.
1. Дія за значенням дієслова “закидати” — кидання чогось у певний біг, напрямок або на певну відстань.
2. Те, що закинуто (наприклад, сіті, невід); результат такої дії.
3. Переносне значення: звинувачення, докір, обвинувачувальний вислів на чиюсь адресу.
4. У географії: частина річкової долини, що глибоко врізається в берег; затока, вигин річки, моря тощо.
5. У техніці: пристрій або дія для подачі, переміщення чогось у певне місце (наприклад, закид палива).
Закигикатися — дієслово, що означає почати кігикати (вимовляти звуки, схожі на «кі-гі»), зазвичай про курчат або інших пташенят, які раптово або дружно починають цвірінькати.
Почати кігикати — видавати характерні звуки, подібні до голосу кіги (самки оленя під час шлюбного періоду).