закис

Буква:З

Значення

(техн.) Технологічна операція або стан, при якому металеву заготовку (зокрема, сталеву) витримують у розпеченому стані для вирівнювання температури по всьому перерізу перед подальшою обробкою (наприклад, куванням).
(техн., розм.) Процес або результат надмірного окиснення поверхні металу при його нагріванні, що призводить до значних втрат металу та утворення окалини.
(перен., розм.) Стан занепаду, застою, припинення розвитку; дія за значенням дієслова “закисати”.

Граматичні форми:

н. закис, р. закису, д. закисові, з. закис, о. закисом, м. закисі, к. закисе