1. (діал.) Почати кишіти, оживитися, наповнитися рухом, діяльністю; заворушитися.

2. (перен., діал.) Покритися численними дрібними ознаками чогось (наприклад, плямами, цятками тощо).

Закишкатися — діалектне дієслово, що означає задихатися, засапатися від швидкої ходи, бігу або іншої фізичної напруги.

1. (розм.) Почати кишкати, видавати звуки, схожі на кишкання; зашуміти, зашелестіти (про комах, дрібних тварин у траві, листі тощо).

2. (перен., розм.) Почати активно та шумно рухатися, метушитися; заворушитися.

Закихкотітися — діалектне дієслово, що означає почати голосно, нестримно і довго кіхкати (кашляти) через захлинання, потрапляння чогось у дихальне горло або від сильного сміху.

Закихкотіти — почати кіхкати, почати видавати короткі, різкі звуки, схожі на кашель або сміх, часто через потрапляння чогось у дихальні шляхи або від раптового подразнення горла.

Закихкатися — почати кихати, раптово та нестримно чхати кілька разів поспіль.

Почати кіхкати, раптово видати один або кілька звуків, схожих на кіхкання.

1. (розм.) Надмірно прикрашати себе, одягатися в надто вишуканий, пишний одяг; перевбиратися в багато речей.

2. (перен., розм.) Надавати чому-небудь надмірно вишуканого, складного вигляду; ускладнювати, перевантажувати деталями.

Закитувати — у техніці, будівництві: надійно закріпляти, фіксувати щось за допомогою кіту (металевої скоби, шпильки, болта тощо).

Закитувати — у рибальстві: зачіпляти гачком рибу за будь-яку частину тіла (не в пащу), робити підсічку.

1. (розм.) Набиратися сили, енергії, ставати спритним, жвавим; загартовуватися.

2. (перен., розм.) Ставати впевненим у собі, набиратися досвіду, ставати справним у якійсь справі.