1. Почати клекотіти, закипіти, зашуміти від кипіння (про рідину).
2. Перен. Почати інтенсивно, з хвилюванням і шумом відбуватися, розвиватися; закипіти (про діяльність, життя тощо).
3. Розм. Почати сильно хвилюватися, збуджуватися; заворушитися.
-
заклекотатися
1. Про птахів, особливо курей: почати клекотати, видавати характерні звуки під час несення яйця або після нього.
2. Перен., розм. Про людину: почати багато і швидко говорити, часто з хвилюванням або несвязно; забалакати, забреньчати.
-
заклекотати
1. Про птахів, особливо курей: почати клекотати, видавати характерні звуки (клекотання) після знесення яйця.
2. Перен., розм. Про людину: почати говорити швидко, голосно, збуджено або злісно, нагадуючи своїм говорінням пташине клекотання.
-
заклейка
1. Дія за значенням дієслова “заклеїти” — процес склеювання, закриття чогось за допомогою клейкої речовини або матеріалу.
2. Те, чим щось заклеєно; смужка, клапоть паперу, тканини, плівки тощо, наклеєні на щось для закриття отвору, щілини, пошкодження або для міцності.
3. Спеціальна наліпка, ярлик (часто паперовий), який наклеюється на товар, тару, документ із зазначенням певної інформації (ціни, сорту, дати тощо).
4. У поліграфії та палітурній справі — додаткова смужка паперу або тканини, яку вклеюють у корінець книжкового блоку або між сторінками для підкріплення зшитих аркушів.
-
заклацатися
1. (про механізм, пристрій) Перестати працювати, зламатися внаслідок заклинювання, заїдання деталей, що зазвичай супроводжується характерним звуком клацання.
2. (перен., розм. про людину або процес) Раптово зупинитися, перестати функціонувати або реагувати, втратити працездатність (часто через втому, перевантаження або внутрішню суперечність).
-
заклацати
1. Виконати рух, що супроводжується характерним звуком, злегка зіткнувши щільно зімкнуті зуби верхньої та нижньої щелепи; ляскнути зубами.
2. Видати один або кілька різких, коротких звуків, подібних до легкого ляскання (наприклад, клацання механізму, спускового гачка зброї, язиком).
3. Розмовне. Швидко та вміло натиснути кнопку комп’ютерної миші, переважно ліву; клацнути.
-
закластися
1. Укласти заклад, поставити на кон щось цінне, домовитися про винагороду чи покарання залежно від результату чогось.
2. Розм. Сильно захопитися чимось, віддатися якомусь заняттю або почуттю.
3. Жарг. Сильно вжити алкоголю, сп’яніти.
-
закласти
1. Покласти, помістити щось всередину чогось, за що-небудь або так, щоб воно було сховане, закрите.
2. Перен. Покласти, залишити в когось, у чомусь як основу, джерело майбутнього розвитку (почуття, ідеї, знання тощо).
3. Внести щось як заставу, запоруку чогось; віддати в борг під заставу.
4. Розпочати будівництво чогось, заклавши фундамент; заснувати, створити щось.
5. Установити, призначити, визначити щось (ціну, строк, норму тощо).
6. У техніці: розмістити, встановити деталі, частини конструкції при складанні.
7. У розмовній мові: видати, донести на когось.
-
закланятися
Закланятися — почати кланятися, здійснити низький поклін, часто неодноразово, виражаючи повагу, покору або прохання.
Закланятися — (переносно) настирливо просити, благати когось, звертатися з покірними проханнями.
-
заклання
1. Релігійний обряд принесення жертви божеству шляхом вбивства тварини (рідше — людини) з певною ритуальною процедурою.
2. (перен.) Жертва, принесення чогось у жертву заради чогось іншого; також про вбивство, знищення когось.