Словник Української Мови
1. Привести до порядку, налагодити, упорядкувати щось; владнати, улагодити справу, питання тощо.
2. Усунути, припинити непорозуміння, суперечку, конфлікт; примирити, погодити когось.
3. (У значенні “залагодити діло”) Завершити, закінчити якусь справу, особливо швидко або формально.
4. (Заст.) Приготувати, пристосувати щось для певної мети; обладнати.
1. Ставати залагодженим, упорядковуватися, налагоджуватися; приходити до належного стану, ладу.
2. Вирішуватися, знаходити свій розв’язок (про проблеми, суперечки, конфлікти).
3. Заспокоюватися, ставати тихим, рівним (про почуття, емоції).
1. Приводити до належного стану, порядку; влаштовувати, упорядковувати, вирішувати (якісь справи, питання, проблеми).
2. Улагоджувати, примиряти (сторони, суперечки, конфлікти).
3. Завершувати оформлення, підготовку чого-небудь (документів, паперів тощо).
1. Дія за значенням дієслова “залагоджувати”; усунення суперечностей, конфліктів, незгод або негативних явищ шляхом переговорів, домовленостей, організаційних чи технічних заходів; врегулювання.
2. Процес надання чому-небудь належного, упорядкованого стану; облаштування, упорядкування.
Такий, що може бути залагоджений; придатний для врегулювання, усунення проблеми або конфлікту.
1. Дія за значенням дієслова “залагодити”; усунення чого-небудь несприятливого, небажаного (наприклад, конфлікту, суперечки, проблеми).
2. Результат такої дії; стан, коли щось несприятливе врегульовано, усунено.
1. Такий, що впорядкований, налагоджений; такий, де усунено труднощі, непорозуміння або конфлікти.
2. Такий, що завершений, вирішений, улаштований (про справу, питання тощо).
Велике приміщення в громадській будівлі, палаці, особняку тощо, призначене для урочистих зборів, засідань, танців, концертів або інших масових заходів.
Спеціально обладнане приміщення для певних цілей у навчальних, наукових, адміністративних закладах (наприклад, читальна, актова, спортивна, судова зала).
Просторна парадна кімната для прийому гостей у приватному будинку або палаці.
1. Велике приміщення в громадській будівлі, призначене для масових заходів, зборів, урочистостей, танців тощо.
2. Спеціально обладнане приміщення для певних цілей (наприклад, читальний зал, спортивний зал, обідний зал).
3. Парадна, простора кімната в палацах, великих приватних будинках.
4. Сукупність відвідувачів такого приміщення; аудиторія.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “закіп”, що означає невеликий, місцевий запальний процес або обмежене запалення на шкірі чи слизовій оболонці.
2. (переносно) Невеликий конфлікт, спалах роздратування або суперечка, що виникає раптово і має локальний, обмежений характер.