Значення
-
Велике приміщення в громадській будівлі, призначене для масових заходів, зборів, урочистостей, танців тощо.
-
Спеціально обладнане приміщення для певних цілей (наприклад, читальний зал, спортивний зал, обідний зал).
-
Парадна, простора кімната в палацах, великих приватних будинках.
-
Сукупність відвідувачів такого приміщення; аудиторія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зал, р. залу, д. залові, з. зал, о. залом, м. залі, к. зале
Походження слова (Етимологія)
Слово «зал» походить з німецької або французької мови, потрапивши в українську через російську та польську. Німецьке «Saal» (велике приміщення) споріднене з давньоверхньонімецьким «sal» (однокімнатний будинок), а також з латинським «solum» (земля, основа) та старослов’янським «село» (населене місце, поле). Французьке «salle» (зал, кімната) також походить від германського кореня. Таким чином, слово «зал» має глибоке індоєвропейське коріння, пов’язане з поняттям житла та місця перебування.