зал

1. Велике приміщення в громадській будівлі, призначене для масових заходів, зборів, урочистостей, танців тощо.

2. Спеціально обладнане приміщення для певних цілей (наприклад, читальний зал, спортивний зал, обідний зал).

3. Парадна, простора кімната в палацах, великих приватних будинках.

4. Сукупність відвідувачів такого приміщення; аудиторія.

Приклади вживання

Приклад 1:
І пливла його мова, багата, квітчаста, а зал зачаровано слухав — сиві професори ще старої доби, часто з австрійським двічі przedwojennym wychowaniem, теж захоплювалися тим хлопцем… Потім вийшов Микола Вінграновський, тим своїм граціозним кроком. У нього жести полохливого оленя і разом з тим гордого — на високо піднятій голові, здавалось, він несе або пишні росохаті роги оленя, або королівську корону.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
І мав він дар викликати видіння і вогонь, повергати ниць і підносити, показувати інші світи, виривати язики, полоскати чорні роти, повні чорної брехні, холодною, що морозить не піднебіння, але й кров у жилах, водою з інших джерел, з тих, що на високостях, десь там під Сивулею чи під скалою Кавказу у стіп Прометея… Вже давно замовк, десять разів зблід і десять разів зашарівся червоною трояндою, а зал невгавав, бив свої інтеліґентські руки, щоб ледача кров бризнула… …Блідий, нічим не вражаючий від першого погляду Іван Драч мусив знайти сили, щоб не збліднути у тіні своїх попередників. Його поезія в його читанні нагадувала цілий ряд несамовитих візій.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Сили, що діють на матеріальну то ч- ку, називаються центральними, якщо в о- ни напрямлені вздовж прямих, що прох о- д я т ь ч е р е з о д н у і т у саму нерухому т очку – центр сил і зал е- жать лише від відст а- ні r до центра сил (рис. 11): ( ) r rrFF r  = .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |