1. (спец.) Наносити лак на поверхню чого-небудь для надання блиску, міцності або захисних властивостей.
2. (перен., розм.) Приховувати, маскувати недоліки, надавати чомусь привабливого, але часто поверхневого вигляду.
Словник Української Мови
1. (спец.) Наносити лак на поверхню чого-небудь для надання блиску, міцності або захисних властивостей.
2. (перен., розм.) Приховувати, маскувати недоліки, надавати чомусь привабливого, але часто поверхневого вигляду.
1. Процес дії за значенням дієслова “залаковувати” — усунення лакування (тріщин, щілин) шляхом закладання, замазування чим-небудь.
2. Результат такої дії — закладені, замазані місця; заповнені щілини або тріщини.
Покритий лаком, оброблений лаком для надання блиску, гладкості або захисного шару.
1. (розм.) Довго або з труднощами лазити, пересуватися кудись, часто з відтінком невдоволення або втоми від цього процесу.
2. (перен., розм.) Затримуватися, марнувати час на якусь тривалу, нудну або невпорядковану діяльність, пов’язану з переміщенням або пошуком.
1. Лізти всередину чогось, проникати кудись, часто з труднощами або незручним способом.
2. Підійматися, лізти на щось високе або круте (на дерево, гору, дах тощо).
3. Розміщуватися, влаштовуватися десь у тісному просторі або з незручностями (про людей, речі).
4. Про рослини: розростатися, обвивати щось, підіймаючись угору.
5. Перен., розм. Втручатися у чужі справи, говорити про щось, у що не слід.
1. (розм.) Домовитися, погодитися з кимось про щось, досягти згоди в певному питанні.
2. (перен., розм.) Пристосуватися, примиритися з обставинами; знайти спосіб існувати або діяти в складних умовах.
1. (діал.) Залагодити, упорядкувати, владнати щось; привести до належного стану.
2. (діал.) Виправити, полагодити пошкоджену річ; відремонтувати.
3. (перен., діал.) Улагодити стосунки, конфлікт; примиритися.
1. Почати ладитися, налагоджуватися, ставати сприятливим для чогось (про обставини, справи тощо).
2. Розпочатися, зав’язатися (про стосунки, знайомство, розмову).
3. Довести себе до певного стану тривалим або нав’язливим заняттям чимось.
1. Привести щось у стан ладу, налагодити, упорядкувати; влаштувати, організувати.
2. Розпочати щось, започаткувати; влаштувати, завести (розмову, знайомство тощо).
3. (розм.) Почати робити щось із завзяттям, настійливо, часто швидко або метушливо; заходитися.
4. (розм.) Почати видавати однорідні звуки (про механізми, інструменти); запрацювати з характерним шумом.
1. Стати ладним, налагодитися; влаштуватися, упорядкуватися (про справи, стосунки тощо).
2. Дістати лад, стати придатним для роботи, функціонування (про механізм, пристрій тощо).
3. Розміститися, влаштуватися зручно для життя або роботи (про людей).