Перестати говорити, замовкнути, припинити розмову або спілкування.
Стати тихим, безмовним; припинити видавати звуки (про предмети, явища природи тощо).
-
замовкнути
1. Перестати говорити, мовчати; припинити звучання (про музику, спів тощо).
2. Перен. Припинити свою діяльність, перестати існувати, проявлятися (про явища, почуття тощо).
-
замовклий
1. Який перестав говорити, мовчазний, що не виявляє своїх думок, почуттів.
2. Який перестав видавати звуки, затихлий (про предмети, явища природи тощо).
3. Який припинив свою діяльність, існування; занепалий, згаслий.
-
замовкатися
1. (розм.) Замовкнути, перестати говорити, замовчати; втратити здатність говорити від сильного здивування, емоційного потрясіння.
2. (перен.) Припинити звучати, затихнути (про звуки, шум тощо).
-
замовкати
1. (про людину) Почати мовчати, припинити говорити; замовкнути.
2. (переносно, про звуки, шум тощо) Припинитися, стихнути, затихнути.
-
замовкання
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
2. (рідко) Дія за значенням дієслова “замовкати”; припинення розмови, мовчання.
-
замовитися
1. Увійти в змову з кимось, домовитися про спільні таємні дії, часто з недобрими намірами.
2. (рідк.) Укласти угоду, домовленість про щось; заручитися чиєюсь обіцянкою.
-
замовити
1. Попросити виготовити, надати або доставити щось, заздалегідь домовившись про умови, термін, вартість тощо.
2. Доручити виконання певної роботи, послуги, найняти для цього когось.
3. У магічних, релігійних або суеверних уявленнях: звернутися до знахаря, ворожки тощо з проханням накласти або зняти замовляння (чари).
4. Забронювати, зарезервувати щось для тимчасового користування (місце, номер, столик тощо).
5. У мистецтві: доручити створення твору (картини, скульптури, музики тощо) з визначенням теми та умов.
-
замовини
1. Обрядові дії, пов’язані з замовлянням (закляттям) від хвороби, лиха або для накладення порчі, що часто включають використання спеціальних слів, ритуалів і предметів; чаклунство.
2. (у множині) Предмети (наприклад, коріння, трави, зілля, вузлики), які використовуються або були підготовлені для обряду замовляння або накладення порчі.
-
замовець
Особа, організація або установа, яка доручає виконання певної роботи, надання послуги або виготовлення товару іншій особі чи організації (підряднику, виконавцю).
Сторона в договорі підряду або договорі на виконання робіт (надання послуг), яка доручає та оплачує роботу.
У сфері мистецтва, архітектури тощо: особа або організація, що фінансує створення твору, будівлі, пам’ятника та визначає умови його створення.