1. (про людину) Почати мовчати, припинити говорити; замовкнути.
2. (переносно, про звуки, шум тощо) Припинитися, стихнути, затихнути.
замовкати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Страх, що змушує старших замикати уста наглухо, а молодих нишкнути зі своїм сміхом і жартами й озиратися кожної хвилини по боках, а всіх разом змушує бути нашорошеними й озиратися за кожним міліціонером чи військовим, а при появі котрогось з цих носіїв офіційної уніформи, як ознаки влади, в трамваї — замовкати всіх.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: дієслово () |