1. Перестати говорити, мовчати; припинити звучання (про музику, спів тощо).
2. Перен. Припинити свою діяльність, перестати існувати, проявлятися (про явища, почуття тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Перестати говорити, мовчати; припинити звучання (про музику, спів тощо).
2. Перен. Припинити свою діяльність, перестати існувати, проявлятися (про явища, почуття тощо).
Приклад 1:
— Та нічого, — знову хотів було замовкнути євнух. — Говоріть!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”