1. Місце, де колись стояв замок, укріплення або фортеця; залишки, руїни замку.
2. В археології та історії — тип давнього укріпленого поселення, городища, часто обнесеного валами, ровами та дерев’яними стінами.
-
замчисько
1. Місце, де колись стояв замок, збереглися його руїни або сліди укріплень.
2. Назва історичної місцевості, селища, урочища тощо, що походять від замку, який там колись існував.
-
замчатися
1. Почати мчати, швидко рухатися, різко збільшити швидкість бігу або їзди; стрімко понестися.
2. (переносно) Захопитися чимось, поринути у щось з великим ентузіазмом, запалом, втрачаючи відчуття часу або міри.
-
замчати
1. (розм.) Почати мчати, різко збільшити швидкість руху, кинутися стрімко вперед (про транспорт, тварин, людей).
2. (перен., розм.) Різко активізуватися, почати діяти дуже швидко та енергійно.
-
замучуватися
1. Доводити себе до стану виснаження, втоми через тривалу, напружену роботу, страждання або турботи; дуже стомлюватися.
2. Зазнавати тривалих страждань, мук; мучитися.
3. Розмовне. Надмірно турбуватися, непокоїтися через щось.
-
замучувати
1. Піддавати когось мукам, тривалому фізичному або моральному стражданню; зводити до виснаження, знемоги.
2. Розмовне. Надокучливими проханнями, скаргами або постійною увагою викликати у когось роздратування, втому; докучати, надокучати.
3. Доводити до стану виснаження, виснажувати сили (про важку працю, хворобу тощо).
-
замучуваний
1. Який зазнає мук, страждань, переслідувань; підданий тортурам, катуванням.
2. Який перебуває у стані виснаження, виснажений від важкої праці, страждань або хвороби.
3. Який викликає відчуття втоми, стомлюючий, виснажливий (про роботу, діяльність тощо).
-
замучитися
1. Дістатися стану крайньої фізичної або психічної втоми, знемоги; дуже втомитися.
2. Зазнавати тривалих страждань, мук; змучитися від болю, тривоги, нудьги тощо.
3. Розм. Вживається для посилення значення при вираженні сильного бажання, наміру щось зробити (зазвичай у формі майбутнього часу).
-
замучити
1. Позбавити когось життя або довести до виснаження, дуже важкими стражданнями, катуваннями.
2. Довести когось до стану крайньої втоми, знесилення тривалою, напруженою роботою, клопотами, нудьгою або нав’язливими проханнями, домаганнями.
3. Розм. Постійними діями, впливом призвести до псування, зношування чогось.
-
замучений
1. Який зазнав мук, страждань, пережив важкі випробування або тортури.
2. Дуже втомлений, знесилений, виснажений фізично або морально.
3. Який викликає почуття співчуття через страждання або виснажений вигляд.