замучуваний
[zɑmut͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який зазнає мук, страждань, переслідувань; підданий тортурам, катуванням.
-
Який перебуває у стані виснаження, виснажений від важкої праці, страждань або хвороби.
-
Який викликає відчуття втоми, стомлюючий, виснажливий (про роботу, діяльність тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. замучуваний, р. замучуваного, д. замучуваному, з. замучуваного, о. замучуваним, м. замучуванім