замучуваний

1. Який зазнає мук, страждань, переслідувань; підданий тортурам, катуванням.

2. Який перебуває у стані виснаження, виснажений від важкої праці, страждань або хвороби.

3. Який викликає відчуття втоми, стомлюючий, виснажливий (про роботу, діяльність тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |