• замінний

    1. Такий, що може бути замінений іншим, призначений для заміни.

    2. Який можна замінити, замінити собою щось інше; взаємозамінний.

  • замінитися

    1. Перестати бути, припинити існування, поступившись місцем комусь або чомусь іншому; змінитися на щось інше.

    2. Стати заміною когось або чогось; зайняти чиєсь місце, виконувати чиїсь обов’язки.

    3. (у хімії, техніці) Вступити в реакцію заміщення або бути використаним як замінник іншої речовини чи деталі.

  • замінити

    1. Поставити когось, щось на місце іншої особи, предмета або явища, що виконувало ту саму функцію або займало ту саму позицію.

    2. Обміняти одну річ на іншу, взяти щось інше замість попереднього.

    3. Виступити як субститут, виконувати роль або функцію когось, чогось іншого.

  • замінимий

    1. Такий, що може бути заміненим іншим об’єктом, який виконує ту саму функцію або має аналогічні властивості; взаємозамінний.

    2. У логіці та лінгвістиці: такий, що позначає предмет або явище, яке може бути замінене іншим у межах певного контексту або судження без порушення його істинності або смислу.

  • замінений

    1. Такий, що був замінений на інший, вилучений з посади або функцій з призначенням натомість когось або чогось іншого.

    2. (У граматиці) Про слово або форму, що вживається замість іншої, основної або очікуваної (наприклад, замінена форма дієслова).

  • заміндар

    Заміндар — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.

  • заміна

    1. Дія за значенням дієслова заміняти (замінити) — постановка, введення когось, чогось замість когось, чогось іншого.

    2. Той, хто або те, що заступає когось, щось, виконує ту саму функцію або призначене для тієї ж мети; субститут.

    3. У спорті: гравці команди, що перебувають у резерві під час матчу та можуть вийти на заміну основним гравцям; також сама процедура введення такого гравця в гру.

    4. У хімії та техніці: реакція, в результаті якої атоми або групи атомів у молекулі речовини заміщуються на інші атоми або групи атомів.

  • заміль

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

    2. (рідко) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Норині, що протікає у Рівненській області.

  • заміжній

    Заміжній — жінка, яка перебуває в шлюбі, одружена.

  • заміжня

    Жінка, яка перебуває в шлюбі, одружена.