1. Такий, що можна замінити кимось або чимось іншим, призначений для заміни.
2. У техніці, технології: такий, що може бути замінений аналогічною деталлю, вузлом або модулем без спеціального пристосування або обробки.
-
замінювальний
1. Призначений для заміни когось або чогось, що виконує функцію заміни.
2. У мовознавстві: такий, що стосується заміни однієї мовної одиниці іншою в певному контексті або парадигмі.
-
замінуватися
1. (в комп’ютерних іграх) Встановити міни або інші вибухові пристрої на певній території чи об’єкті для захисту або блокування шляху супротивника.
2. (переносно, розм.) Обережно, з підозрою оглядати місцевість або ситуацію, намагаючись виявити потенційні небезпеки, перешкоди або “пастки”.
-
замінувати
1. Встановити міну або міни на певній території, об’єкті або шляху з метою ураження противника, створення загородження або запобігання просуванню.
2. У комп’ютерних іграх — встановити вибуховий пристрій (міну) у грі, щоб уразити противника, коли він наблизиться до неї або активує.
-
заміновуватися
1. (у хімії, техніці) Вступати в реакцію заміщення, зазнавати заміни атомів, іонів або функціональних груп у молекулі іншими атомами, іонами або групами.
2. (у техніці, інформатиці) Зазнавати заміни, обміну на щось інше, аналогічне за призначенням; заміщатися.
-
заміновувати
Заміновувати — (спец.) надавати чомусь статус міни, визнавати щось законним платіжним засобом, що функціонує на зразок грошей.
Заміновувати — (перен., рідк.) наділяти якусь абстрактну цінність (наприклад, слово, поняття, дію) функцією замінника, еквівалента чогось іншого.
-
заміновування
1. Власна назва українського інтернет-видання, заснованого у 2017 році, яке спеціалізується на новинах та аналітиці у сфері технологій, науки, бізнесу та суспільства.
2. (Заст., рідк.) Процес заміни, перетворення або оновлення чогось; дія за значенням дієслова «заміновувати».
-
замінований
1. Такий, що має встановлені міни; обладнаний мінами для ураження противника або перешкоджання його діям.
2. Такий, що містить приховану небезпеку, підступний, облудний.
-
замінність
Властивість або якість того, що може бути замінене іншим об’єктом, елементом або особою без суттєвої втрати функціональності, якості або значення.
У техніці, логістиці та виробництві — принцип, за яким окремі деталі, вузли або продукти однієї моделі або типу є ідентичними та взаємозамінними, що дозволяє їх вільну заміну одне на одне.
У соціальних науках та філософії — характеристика ролі або позиції в системі, коли конкретна особа, що її займає, не має визначального значення, оскільки може бути легко замінена іншою без змін у самій системі або процесі.
-
замінник
1. Той, хто або те, що замінює когось або щось, виконує функції іншої особи чи предмета.
2. Продукт, речовина або виріб, призначені для заміни іншого продукту, речовини чи виробу, часто з аналогічними властивостями або функціями (наприклад, замінник цукру, замінник молока).
3. У мовознавстві — слово або словосполучення, яке вживається замість іншого слова або виразу для уникнення повторень або з інших стилістичних причин.