Значення
-
Той, хто або те, що замінює когось або щось, виконує функції іншої особи чи предмета.
-
Продукт, речовина або виріб, призначені для заміни іншого продукту, речовини чи виробу, часто з аналогічними властивостями або функціями (наприклад, замінник цукру, замінник молока).
-
У мовознавстві — слово або словосполучення, яке вживається замість іншого слова або виразу для уникнення повторень або з інших стилістичних причин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. замінник, р. замінника, д. замінникові, з. замінник, о. замінником, м. замінникові, к. заміннику