Значення
-
Той, хто або те, що замінює когось, щось; заступник, замінник.
-
Хімічний продукт, напівфабрикат або матеріал, що використовується замість іншого, як правило, з метою економії, спрощення технології або надання нових властивостей (наприклад, замінник цукру, кави).
-
У мовознавстві — слово або словосполучення, що вживається замість іншого слова (найчастіше іменника) для уникнення повторень у тексті (наприклад, займенники “він”, “вона”, “воно”, “вони”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. замінювач, р. замінювача, д. замінювачеві, з. замінювач, о. замінювачем, м. замінювачеві, к. замінювачу