1. Такий, що може бути замінений іншим, призначений для заміни.
2. Який можна замінити, замінити собою щось інше; взаємозамінний.
замінний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що може бути замінений іншим, призначений для заміни.
2. Який можна замінити, замінити собою щось інше; взаємозамінний.
Відсутні