ерзац

1. Штучний, замінниковий матеріал або виріб, що імітує природний, дорожчий чи дефіцитний продукт (наприклад, ерзац-шкіра, ерзац-кава).

2. Переносно: неповноцінна, низькоякісна заміна чогось справжнього, оригінального; сурогат.

Приклади вживання

Приклад 1:
Будь-які вияви пов­ ноти буття, цього вічного солодко-гіркого свята з його дарами і дірами, для нас замінило застілля — цей ерзац карнавалу, де надто багато г’ють, їдять і глитають, де «навіть coitus не коїться», де «гузна цвяхами присилено», де «ми йдемо у наступ і грузнем в харчах, і, як лицарі, ляжем кістьми у гостях»1. А наші жінки робляться від цього товстими і пійма­ ними у пастку.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Як «справжній фашист», а не його ерзац (справжній, бо німець та ще й «пролізлий в партію ВКП (б)»), Ганс котирувався на біржі НКВД дуже високо й відповідно до цього багато витерпів, аж до того, що його слідчий мастив своїм калом по голові, чого бідолашний Ганс, європеєць і все-таки революціонер, робітник з походження — Ганс Шумахер — ніяк не міг зрозуміти. Йому не вкладалося в голову, як це в пролетарській, а значить, робітничій, державі його могли так трактувати — екскрементами, хай і від «пролетарського» слідчого, а все ж таки екскрементами.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |