1. Втратити прозорість, стати каламутним, мутним (про рідину, повітря тощо).
2. Перен. втратити ясність, чіткість; стати розмитим, невиразним (про зір, свідомість, пам’ять).
3. Перен. втратити чистоту, незайманість; заплямуватися морально.
Словник Української Мови
1. Втратити прозорість, стати каламутним, мутним (про рідину, повітря тощо).
2. Перен. втратити ясність, чіткість; стати розмитим, невиразним (про зір, свідомість, пам’ять).
3. Перен. втратити чистоту, незайманість; заплямуватися морально.
1. Втратити прозорість, стати каламутним, мутним (про рідину, скло тощо).
2. Перен. Втратити ясність, чіткість (про зір, свідомість, пам’ять).
3. Перен. Стати менш виразним, втратити чіткість контурів або кольору (про предмет, що розрізняється здалеку або крізь щось).
1. Стан, коли щось стає мутним, втрачає прозорість (про рідину, скло тощо).
2. Переносно: втрата ясності, чіткості (про думки, свідомість, зір).
3. У техніці та природничих науках: наявність дрібних завислих частинок у рідині або газі, що зменшує їхню прозорість.
1. Який став каламутним, непрозорим, втратив прозорість (переважно про рідину).
2. Який втратив ясність, чіткість, став розмитим, невиразним (про зір, свідомість, думки тощо).
3. Який викликає сумнів, неясний, невизначений (про почуття, наміри, ситуацію).
1. Стати каламутним, втратити прозорість (про рідину).
2. Покритися хмарами, стати похмурим (про небо, погоду).
3. Перен. Втратити ясність, стати невиразним, заплутаним (про думки, погляд тощо).
4. Розм. Розпочати щось, задумати та почати здійснювати якусь справу, часто авантюрну або сумнівну.
1. Розпочати, започаткувати щось, ініціювати дію або процес (розмовне, часто вживається щодо амбітних, креативних або незвичайних задумів).
2. Викликати помутніння, зробити каламутним, непрозорим (про рідину).
3. Заплутати, ускладнити щось, внести неясність (переносне значення).
1. Ставати брудним, липким від частих дотиків, особливо рук; покриватися плямами, слідами бруду.
2. Перен. Втрачати свіжість, оригінальність через надмірне, набридливе вживання або повторення; ставати банальним, затоптаним.
1. Забруднювати, робити липким або брудним від частих дотиків, особливо пальцями; заляпувати.
2. Перен. Часто вживаючи, надмірно повторюючи, робити банальним, виснаженим, позбавляти свіжості (про слова, фрази, теми тощо).
1. Дія за значенням дієслова “замусолювати” — покриття чого-небудь брудними, липкими слідами від пальців, їжі тощо, що робить поверхню неохайною, забрудненою.
2. Переносно — надмірне, набридле повторення, вживання (слів, фраз, тем), що призводить до втрати виразності, оригінальності, свіжості; зношування, тривіалізація ідеї чи образу через багаторазове відтворення.
1. Стати мусолим, забруднитися від частих дотиків, тримання в руках або іншого фізичного впливу, через що предмет втрачає свіжість, чистоту, новизну вигляду (наприклад, про сторінки книги, папір, одяг).
2. Перен. Втратити новизну, оригінальність, силу впливу через надмірне вживання, постійне повторення; стати банальним, набридлим (про думку, фразу, тему тощо).