1. (про сніг, пісок, листя тощо) Покрити собою поверхню чогось, нанестися у великій кількості під дією вітру; заметіти.
2. (перен., розм.) Зникнути, загубитися, залишитися невідомим де або куди (часто про людину).
-
замістити
1. Прибрати, очистити за допомогою мітли, щітки або іншого знаряддя; вимести.
2. Перен. Знищити, стерти з поверхні або з пам’яті; ліквідувати, зробити непомітним.
3. Заповнити собою, зайняти місце когось або чогось; заступити.
4. У техніці: перемістити, зсунути (наприклад, фазу коливань).
-
замісниця
1. Жінка, яка тимчасово виконує обов’язки когось, заступає когось на певній посаді або в певній ролі.
2. Жінка, яка призначена або обирається для заміни когось у випадку потреби (наприклад, заступник судді, прокурора тощо).
3. (Заст.) Жінка, яка керує, управляє чимось замість іншої особи; правителька.
-
замісництво
1. Посада, обов’язки або період перебування на посаді заступника (замісника) якогось керівника, зокрема державного діяча, з правом приймати рішення та діяти від його імені.
2. Історична адміністративно-територіальна одиниця в Україні XVI–XVIII століть, утворена на землях, що перебували під управлінням великокнязівського або королівського намісника (замісника).
3. У Російській імперії — адміністративний орган та територія, що перебували під управлінням царського намісника (наприклад, Намісництво в Києві 1770-х років).
-
замісник
1. Особа, яка тимчасово виконує обов’язки когось, заступає когось на певній посаді або в певній діяльності.
2. (спец.) Речовина, яку додають до основного продукту для зміни його властивостей, об’єму або з метою фальсифікації.
-
замісний
1. Який призначений для замішування чогось, використовується у процесі замісу (наприклад, замісна машина, замісний чан).
2. Який є замінником, заступником когось або чогось; такий, що призначений для заміни (застосування замість іншого).
-
заміситися
1. (про тісто) стати густим, в’язким, придатним для подальшої обробки внаслідок замішування.
2. (перен., розм.) стати в’язким, густим, набути консистенції замішеного тіста (про рідину, масу тощо).
3. (перен., розм.) потрапити у складну, неприємну ситуацію; заплутатися, “загрузнути” у чомусь.
-
замісити
1. Дієслово, що означає почати місити щось, приступити до процесу місити; інтенсивно або протягом певного часу місити тісто, глину, суміш тощо для надання їй однорідної, пластичної консистенції.
2. (У переносному значенні) Розпочати, започаткувати, закласти основу чогось, часто складного або масштабного (наприклад, справи, конфлікту, інтриги).
-
заміс
1. Технологічна операція в хлібопекарстві, тістечкарстві або виробництві кераміки, що полягає в ретельному перемішуванні та обробці компонентів (борошна, води, дріжджів, солі тощо) для отримання однорідної маси (тіста, глиняної маси).
2. Рідка або напіврідка суміш, готова до подальшого використання або переробки, отримана в результаті такого перемішування (наприклад, будівельний розчин, бетонна суміш).
3. Перен. (рідко) Сукупність, поєднання різних елементів, які утворюють єдине ціле (наприклад, соціальний заміс).
-
замірятися
1. Виміряти один одного, зіставляти свої розміри, параметри з кимось або з чимось.
2. Розм. Вступати у протистояння, змагання або конфлікт з кимось, намагаючись перевершити суперника або виявити перевагу.
3. Розм. Порівнювати себе з кимось, оцінюючи свої сили, здібності, досягнення тощо.