замісництво

[zɑmisnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Посада, обов’язки або період перебування на посаді заступника (замісника) якогось керівника, зокрема державного діяча, з правом приймати рішення та діяти від його імені.

  2. Історична адміністративно-територіальна одиниця в Україні XVI–XVIII століть, утворена на землях, що перебували під управлінням великокнязівського або королівського намісника (замісника).

  3. У Російській імперії — адміністративний орган та територія, що перебували під управлінням царського намісника (наприклад, Намісництво в Києві 1770-х років).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. замісництво, р. замісництва, д. замісництву, з. замісництво, о. замісництвом, м. замісництві, к. замісництво

Більше записів