замісник

1. Особа, яка тимчасово виконує обов’язки когось, заступає когось на певній посаді або в певній діяльності.

2. (спец.) Речовина, яку додають до основного продукту для зміни його властивостей, об’єму або з метою фальсифікації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |