Словник Української Мови
Буква
Особа, яка тимчасово виконує обов’язки когось, замінює когось на певній посаді або в певній справі.
Помічник, представник або наступник когось, хто діє від чиєїсь особи або захищає чиїсь інтереси.
У військовій справі: військовослужбовець, який заступає (займає місце) іншого у строю.
Приклад 1:
Всі комісії схвально оцінювали роботу батьків, щойно на початку 1934 музей відвідав заступник В. Затонського і лишився задоволений. У Харкові батько мав зустрічі з Хвилею, Петровським — ніщо не віщувало грози, навпаки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
ЛИСТИ КИЇВ НА УКОВА ДУМКА 1983 Уі РЕДАКЦІЙНА C44 КОЛЕГІЯ І. О. Дзеверіи (голова) М. П. Бажан О. Т. Гончар Ю. Е. Григор’ев (секретар) B. Г. Дончик М. Г. Жулииський (заступник голови) П. А. Загребельний C. Д. Зубков Є. П. Кирилюк О. В. Мишанич М. Новиченко Д. В. Павличко Ф. П. Погребенник В. М. Русанівський М.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
—заступник Голови Раднаркому (з 1946 p. — Рада Міністрів УРСР).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”