заступництво

1. Дія за значенням дієслова “заступати(ся)”; захист, обстоювання чи підтримка когось, охорона чи відстоювання чогось; покровительство.

2. У релігійному контексті — молитвенне посередництво, духовна опіка та захист, що надається святим, особливо Богородицею, перед Богом за людей.

3. (заст.) Посада, обов’язки чи права заступника (намісника); регентство.

Приклади вживання

Приклад 1:
Невже любов моя та палке заступництво перед усіма силами землі і неба не перемінили твою дитинну й первісну, твою самичу душу? О, горе мені, що так покохав на схилі років цю шльондру, цю хвойду, цю курву!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |