1. (розм.) Ховатися, залишатися в укритті, уникаючи появи на людях, часто через страх, сором чи бажання уникнути відповідальності.
2. (перен., розм.) Ставати малопомітним, непомітним, зникати з поля зору або уваги.
-
заначувати
1. Призначати, відводити щось для певної мети, заздалегідь готувати кошти або ресурси для майбутніх витрат, зберігати у запасі.
2. У кримінальному жаргоні — ховати, приховувати незаконно добуте майно, кошти або знаряддя злочину.
-
заначка
1. Невелика сума грошей, яку хтось приховує про запас, часто без відома інших членів сім’ї або близьких.
2. Прихований, заздалегідь підготовлений запас чогось (їжі, цінних речей тощо) на випадок потреби.
3. Перен. Приховані знання, навички або таланти, які можуть несподівано виявитися в потрібний момент.
-
заначитися
1. (розм.) Приховатися, сховатися від когось або чогось, щоб уникнути небезпеки, непорозуміння, відповідальності тощо.
2. (розм., перен.) Надовго зникнути з поля зору, перестати з’являтися, бути недоступним.
-
заначити
1. Приховати, заховати гроші або цінності, зазвичай з метою накопичення або уникнення конфіскації.
2. Переносно: навмисно приховати, заховати будь-який предмет, інформацію або залишити щось про запас.
-
занапащений
1. Який перебуває у злиднях, поганому стані, занедбаний, зруйнований.
2. Який зазнав морального падіння, розтління, загублений (про людину).
3. Який витрачений марно, даремно, без користі (про час, сили, життя тощо).
-
занапащатися
1. (розм.) Погіршувати своє здоров’я, фізичний або моральний стан через недбальство, шкідливий спосіб життя або важкі умови; знищувати себе, руйнуватися.
2. (перен., розм.) Марно, безцільно витрачати час, сили або життя на щось; провалюватися, деградувати.
-
занапащати
1. Приводити до злиденного, жалюгідного стану; руйнувати, знищувати когось або щось.
2. Витрачати, марнувати щось (час, сили, життя тощо) без користі, даремно.
3. Завдавати комусь страждань, мучити, катувати.
-
занапаститися
1. Загинути, загинути насильницькою смертю; знищити себе, своє життя (часто через власну дурість, необачність або шкідливі звички).
2. Потрапити у скрутне, безвихідне або злиденне становище; занапастити своє життя, долю.
3. Розм. Сильно стомлюватися, виснажуватися від важкої роботи, клопоту.
-
занапастити
1. Привести до важкого, безвихідного становища; зруйнувати, зіпсувати чиєсь життя, долю, здоров’я.
2. Витратити, втратити щось марно, безкорисним чи шкідливим чином; змарнувати, згубити (часто про час, сили, гроші).
3. (розм.) Завдати шкоди, зіпсувати щось; призвести до псування.