заначувати

[zɑnɑt͡ʃuʋɑtɪ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Призначати, відводити щось для певної мети, заздалегідь готувати кошти або ресурси для майбутніх витрат, зберігати у запасі.

  2. У кримінальному жаргоні — ховати, приховувати незаконно добуте майно, кошти або знаряддя злочину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заначувати, р. заначуватів, д. заначуватам, з. заначувати, о. заначуватами, м. заначуватах, к. заначувати

Більше записів