1. Потрапити в неволю, стати невільником; опинитися в стані залежності, підпорядкування, втратити свободу.
2. (переносне) Підкоритися чужій волі, впливу; втратити внутрішню свободу, незалежність думки або дій.
Словник Української Мови
1. Потрапити в неволю, стати невільником; опинитися в стані залежності, підпорядкування, втратити свободу.
2. (переносне) Підкоритися чужій волі, впливу; втратити внутрішню свободу, незалежність думки або дій.
1. Підкорити, позбавити волі, зробити когось невільником; поневолити.
2. Примусити до чогось, зобов’язати силою або обставинами робити щось проти власної волі.
3. Захопити, окупувати (про територію, державу).
1. Який перебуває в неволі, під владою або гнітом когось, чогось; поневолений.
2. Який страждає від пригноблення, обмеження свобод або насильницького підпорядкування; пригноблений.
3. У переносному значенні: такий, що відчуває сильний внутрішній тиск, моральні страждання або не може звільнитися від чогось гнітючого (наприклад, від почуттів, думок, звичок).
Втратити привабливий, гарний вигляд; стати негарним, некрасивим, потворним.
Стати незначним, нікчемним, втратити цінність або вагу в чиїхсь очах.
1. Стати невидним, зникнути з поля зору; перестати бути помітним.
2. (переносно) Втратити значення, важливість; зійти нанівець, зникнути.
1. (геол.) Пов’язаний із зандрами — рівнинними ділянками, утвореними відкладеннями талих льодовикових вод, що характеризуються хвилястим рельєфом із пасмами пісків, гравію та галечників.
2. (геогр.) Стосовний до специфічного типу ландшафту (зандрової рівнини), що виник у результаті акумулятивної діяльності потоків води, які утворилися під час танення льодовикового покриву.
1. (геологія) Піщані або суглинні відкладення, що утворилися внаслідок діяльності талих вод давнього льодовикового покриву; тип водно-льодовикових (флювіогляціальних) рівнин.
2. (географія, у множині) Великі рівнинні простори, покриті зазначеними піщаними відкладеннями, характерні, зокрема, для Полісся.
1. Народ у Центральній Африці, що проживає на північному сході Демократичної Республіки Конго, півдні Центральноафриканської Республіки та півдні Південного Судану.
2. Мова народу занде, що належить до адамава-убангійської гілки нігеро-конголезької макросім’ї.
Зандбергерит — рідкісний мінерал, сульфід свинцю та заліза (PbFeS₂), що кристалізується в ромбічній системі; названий на честь німецького мінералога Ріхарда Зандбергера.
1. У системі традиційної китайської медицини — один з п’яти основних типів конституції людини, що характеризується гарячим темпераментом, схильністю до запальних процесів та певними фізичними ознаками.
2. У китайській філософії та космології — один з п’яти елементів (У-Сін), що асоціюється з вогнем, літнім сезоном, півднем, червоним кольором та серцем як органом.