1. Приводити до злиденного, жалюгідного стану; руйнувати, знищувати когось або щось.
2. Витрачати, марнувати щось (час, сили, життя тощо) без користі, даремно.
3. Завдавати комусь страждань, мучити, катувати.
занапащати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Почалася балачка про здоров’я Лаговського, про те, що хоч він тепер і почуває себе краще, та не треба занапащати себе, та що тут, на Кавказі, в тихомирному Туапсе, серед нових вражень, серед гарної природи, він, напевне, дуже одпочине нервами, і т. ін., і т. ін.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Люди кидаються в полум’я, рятуючи людей, а вона не обрятує їх, хоч їй в полум’я не треба кидатись, а тiльки побiгти в Диблi й сказати… Грiх страшенний, непрощенний грiх — задля свого кохання попустити занапащати людей. I вона хоче зробити той грiх!
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: дієслово () |