• клусом

    1. (геогр.) Острів у Червоному морі, що належить Ємену; відомий своєю стратегічною важливістю та унікальною екосистемою.

    2. (іст.) Назва села в Україні, зокрема історична назва села Клусів (Клусівка) у Хмельницькій області.

  • дивнуватий

    1. Який викликає легке здивування своєю незвичністю, оригінальністю або незрозумілістю; трохи дивний, чуднуватий.

    2. Який має особливі, незвичайні риси характеру або поведінки; ексцентричний, з примхами.

  • клуса

    1. (діал.) Те саме, що клуснувши — прислівник, що означає різкий, швидкий рух або дію, звичайно зі звуковим ефектом (наприклад, клуснувши, ляснувши).

    2. (діал., у значенні вигуку) Вигук, що імітує звук різкого удару, розтину, падіння чогось м’якого або вологого (наприклад, “клуса в калюжу!”).

  • дивно

    1. Прислівник до слова “дивний”; так, що викликає подив, здивування; незвично, дивовижно.

    2. Уживається для вираження здивування, недовір’я, сумніву або несхвалення; дивним чином, незрозуміло.

  • клус

    1. (геогр.) Невеликий острів у складі архіпелагу Внутрішні Гебриди на заході Шотландії.

    2. (геогр.) Гора (понад 1000 м) у Південних Альпах на Південному острові Нової Зеландії.

  • клуп

    Клуп — різьбонарізний інструмент у вигляді розрізної втулки з різьбовими різальними кромками, призначений для нарізання зовнішньої різьби на трубах, стрижнях або болтах вручну або на верстатах.

    Клуп — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

  • дивний

    1. Такий, що викликає подив, здивування своєю незвичністю, несподіваністю або незрозумілістю.

    2. Непояснимий, загадковий, надприродний.

    3. (У значенні присудкового слова) Дивно, незрозуміло, чудно.

  • клуня

    1. Сільськогосподарська споруда для зберігання та обмолоту хліба (снопів), соломи, сіна; типовий український кліть, часто з розсувними стінами для вітрового провітрювання.

    2. Застаріла назва для будь-якої господарської будівлі, сараю чи комори, призначеної для зберігання сільськогосподарської продукції та знарядь.

  • дивненький

    1. (розм.) Зменшувально-пестливий варіант слова “дивний”: такий, що викликає легке здивування або незрозумілість своєю незвичністю, оригінальністю або невідповідністю звичному.

    2. (перен., розм.) Про людину: трохи ексцентричний, з особливим, незвичайним характером або поведінкою, що здається мило незвичайним.

  • клунька

    1. (діал.) Невелика копна сіна, соломи або снопів, зібраних на полі після жнив; маленький стіг.

    2. (перен., рідк.) Щось, що має форму невеликої купи, грудки.