Древослів

Словник Української Мови

  • клозетовий

    1. Стосується клозету (вбиральні, туалету), призначений для нього або зв’язаний з ним.

    2. У техніці: такий, що має конструкцію або призначений для спуску води за принципом унітазу (наприклад, клозетовий бачок).

  • дзиґликовий

    1. Стосовний до Дзиґлика, пов’язаний із ним; властивий Дзиґлику.

    2. Належний до творчості, стилю або персонажів українського письменника-гумориста Остапа Вишні (справжнє ім’я — Павло Михайлович Губенко), зокрема до його фейлетонів, де одним із улюблених сатиричних персонажів був “пан Дзиґлик”.

  • клозетний

    1. Стосований до клозету, призначений для нього; туалетний.

    2. Який має клозет (туалет) як частину приміщення; обладнаний клозетом.

  • клозет

    1. Приміщення в будинку чи іншій споруді, обладнане для відправлення природних потреб людини; туалет.

    2. (застаріле) Урна або спеціальна посудина для відправлення природних потреб, що використовувалася в житлах до поширення каналізації.

  • дзиґатися

    1. (розм.) Обертатися навколо своєї осі, крутитися, вертітися (часто швидко або зі звуком).

    2. (перен., розм.) Бути метушливим, переходити з місця на місце, поспішати, клопотатися.

  • кловня

    1. (діал.) Невелика, часто примітивна споруда для зберігання сільськогосподарського інвентарю, вудок або тимчасового проживання; хатина, курінь, сторожка.

    2. (перен., розм.) Про незручне, тісне або занедбане житло, приміщення.

  • дзиґати

    1. Швидко обертатися навколо своєї осі, крутитися, вертітися (про невеликі предмети).

    2. Робити швидкі, метушливі рухи, тіпатися; метушитися, кипіти (про діяльність, рух).

    3. Розмовно. Діяти, працювати, функціонувати (часто про механізми).

    4. Розмовно. Неспокійно поводитися, вертітися, ворушитися (про людину, дитину).

  • клобук

    1. Головний убір православного та греко-католицького духовенства, особливо чорного (чернечого), що має форму циліндра з розширеною верхньою частиною, вкритою покровом (наметкою), з якою звисають дві довгі стрічки.

    2. Застаріла назва головного убору загалом, зокрема шапки з козирком або каптура.

    3. У спеціальній термінології: захисний чохол, покришка на щось (наприклад, на палець, на частину механізму).

  • клобмен

    Клобмен — у фентезійній літературі та рольових іграх: представник вигаданої гуманоїдної раси, схожої на людину, але з великими вухами та носом, що воліє жити в підземеллях, печерах або темних лісах, часто зображується як хитрий і войовничий істот.

    Клобмен — у міфології та фольклорі деяких європейських країн: злий дух, лісовий чоловічок або гном, що живе в печерах або під камінням і може бути небезпечним для людей.

  • дзиґарний

    1. Стосовний до дзиґарів (годинників), призначений для них; годинниковий.

    2. Такий, що має механізм, конструкцію або принцип дії, подібний до годинникового (наприклад, про складний механізм чи пристрій).