клобук

1. Головний убір православного та греко-католицького духовенства, особливо чорного (чернечого), що має форму циліндра з розширеною верхньою частиною, вкритою покровом (наметкою), з якою звисають дві довгі стрічки.

2. Застаріла назва головного убору загалом, зокрема шапки з козирком або каптура.

3. У спеціальній термінології: захисний чохол, покришка на щось (наприклад, на палець, на частину механізму).

Приклади вживання

Приклад 1:
Чернець мій встав, Надів клобук, взяв патерицю, Перехрестився, чотки взяв… І за Україну молитись Старий чернець пошкандибав. [Друга половина 1847, Орська кріпость] «Один у другого питаєм,..» Один у другого питаєм, Нащо нас привела?
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |