каптур

1. Головний убір, зазвичай м’який, що щільно прилягає до голови, часто з частиною, що прикриває шию або плечі, іноді з довгим кінцем (наголовником), який можна спустити на спину.

2. Частина одягу (наприклад, куртки, плаща, светра), що прикріплена до коміра і призначена для натягання на голову замість окремого головного убору.

3. У техніці — захисний або ізоляційний чохол, кожух, оболонка, що має форму, схожу на головний убір (наприклад, каптур витяжної труби).

4. У зоології — рухливий шкірястий виріст над головою у деяких плазунів (наприклад, у хамелеонів).

Приклади вживання

Приклад 1:
І ще: — Злякався, хоче під каптур сховати свою голову. Знайдемо такого, що стоятиме за наші вольності.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |