шапка

1. Головний убір, зазвичай з козирком або крисом, що прикриває голову та часто вуха, виготовлений з різних матеріалів (тканини, шкіри, хутра).

2. Верхня, часто загнута або розширена частина чогось, що за формою нагадує головний убір (наприклад, шапка гриба, шапка цвяху).

3. Перен. верховне керівництво, керівний склад організації, установи тощо (розмовне).

4. У поліграфії: великий заголовок, що об’єднує кілька статей або рубрик на газетній шпальті.

5. У техніці: деталь, елемент конструкції, що закриває або захищає верхню частину чогось (наприклад, шапка анкера).

Приклади вживання слова

шапка

Відсутні