1. (вживається переважно в поетичній мові) Так, що викликає подив, захоплення своєю незвичайністю, красою; чудово, дивовижно.
2. (застаріле) Дивно, незвичайно, чудернацько.
-
кльочити
1. (розм.) Сильно бити, лупцювати когось; завдавати ударів.
2. (перен., розм.) Різко критикувати, осуджувати когось або щось; лаяти.
3. (перен., розм.) Робити щось інтенсивно, з напруженням, часто про фізичну працю або гру на музичному інструменті.
-
дивоглядний
Який викликає подив своїм незвичайним, дивним виглядом; дивовижний, чудернацький.
-
кльочення
Кльочення — власна назва традиційного свята, яке щорічно відбувається в селі Клечівка на Рівненщині та присвячене вшануванню народної пісні, звичаїв і творчості Полісся.
-
дивовижно
1. Прислівник до слова “дивовижний”; так, що викликає подив, захоплення, здивування своєю незвичайністю, надзвичайністю; надзвичайно, чудово.
2. Уживається для посилення, вираження високого ступеня якості або інтенсивності дії; дуже, надзвичайно.
-
кльоц
Кльоц — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі; входить до складу Великоберезнянської селищної громади.
-
дивовижний
1. Який викликає подив, захоплення своєю незвичайністю, надзвичайною красою, силою тощо; чудовий, вражаючий.
2. Надзвичайний за своїми якостями, властивостями; видатний, дивний.
-
кльосовіт
Кльосовіт — власна назва мінералу, водного арсенату кальцію та магнію (CaMg(AsO₄)₂·5H₂O), що належить до групи віваніту; рідкісний мінерал, названий на честь французького мінералога Е. Кльоса.
-
кльок
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (діал., західні регіони) Невеликий горбок, пагорб, курган; часто вживається у топонімах.
3. (діал., західні регіони) Купка, грудка чогось (наприклад, землі, снігу); невелика щільна маса.
-
дивнувато
1. У спосіб, що викликає легке здивування або незрозумілість; з невеликою дивністю, трохи дивно.
2. (У художніх описах) З відтінком чарівності, загадковості або незвичайної привабливості.