• дивоглядно

    1. (вживається переважно в поетичній мові) Так, що викликає подив, захоплення своєю незвичайністю, красою; чудово, дивовижно.

    2. (застаріле) Дивно, незвичайно, чудернацько.

  • кльочити

    1. (розм.) Сильно бити, лупцювати когось; завдавати ударів.

    2. (перен., розм.) Різко критикувати, осуджувати когось або щось; лаяти.

    3. (перен., розм.) Робити щось інтенсивно, з напруженням, часто про фізичну працю або гру на музичному інструменті.

  • дивоглядний

    Який викликає подив своїм незвичайним, дивним виглядом; дивовижний, чудернацький.

  • кльочення

    Кльочення — власна назва традиційного свята, яке щорічно відбувається в селі Клечівка на Рівненщині та присвячене вшануванню народної пісні, звичаїв і творчості Полісся.

  • дивовижно

    1. Прислівник до слова “дивовижний”; так, що викликає подив, захоплення, здивування своєю незвичайністю, надзвичайністю; надзвичайно, чудово.

    2. Уживається для посилення, вираження високого ступеня якості або інтенсивності дії; дуже, надзвичайно.

  • кльоц

    Кльоц — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі; входить до складу Великоберезнянської селищної громади.

  • дивовижний

    1. Який викликає подив, захоплення своєю незвичайністю, надзвичайною красою, силою тощо; чудовий, вражаючий.

    2. Надзвичайний за своїми якостями, властивостями; видатний, дивний.

  • кльосовіт

    Кльосовіт — власна назва мінералу, водного арсенату кальцію та магнію (CaMg(AsO₄)₂·5H₂O), що належить до групи віваніту; рідкісний мінерал, названий на честь французького мінералога Е. Кльоса.

  • кльок

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (діал., західні регіони) Невеликий горбок, пагорб, курган; часто вживається у топонімах.

    3. (діал., західні регіони) Купка, грудка чогось (наприклад, землі, снігу); невелика щільна маса.

  • дивнувато

    1. У спосіб, що викликає легке здивування або незрозумілість; з невеликою дивністю, трохи дивно.

    2. (У художніх описах) З відтінком чарівності, загадковості або незвичайної привабливості.