кльочити

[klʲot͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (розм.) Сильно бити, лупцювати когось; завдавати ударів.

  2. (перен., розм.) Різко критикувати, осуджувати когось або щось; лаяти.

  3. (перен., розм.) Робити щось інтенсивно, з напруженням, часто про фізичну працю або гру на музичному інструменті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кльочита, р. кльочити, д. кльочиті, з. кльочиту, о. кльочитою, м. кльочиті, к. кльочито

Більше записів