1. Прислівник до слова “дивовижний”; так, що викликає подив, захоплення, здивування своєю незвичайністю, надзвичайністю; надзвичайно, чудово.
2. Уживається для посилення, вираження високого ступеня якості або інтенсивності дії; дуже, надзвичайно.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “дивовижний”; так, що викликає подив, захоплення, здивування своєю незвичайністю, надзвичайністю; надзвичайно, чудово.
2. Уживається для посилення, вираження високого ступеня якості або інтенсивності дії; дуже, надзвичайно.