дивовижний
[dɪʋoʋɪʒnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який викликає подив, захоплення своєю незвичайністю, надзвичайною красою, силою тощо; чудовий, вражаючий.
-
Надзвичайний за своїми якостями, властивостями; видатний, дивний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дивовижний, р. дивовижного, д. дивовижному, з. дивовижного, о. дивовижним, м. дивовижнім
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
Як з амфори зійшла — така,
мов за туманами калина, —
скіф’янка горда і п’янка
з прадавнім іменем: Ярина.
Я запитав: ти звідки — з мли
чи з млості вийшла — проліскова?..
І дивовижними були
любов, і тиша, і вимова…— Іван Малкович