Приклад 1:
Іван Світличний у листі до Зіни Ґеник-Березовської (2.02.1965) так описував цю подію: «…У нас тут був надзвичайний вечір пам’яти Симоненка. Коронним номером вечора був перериваний після кожної фрази оваціями виступ Дзюби.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
I повiнь так шумить, що на серцi надзвичайний божевiльний пожар. Дядя Варфоломiй пiшов у город.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Невже я вирву своє чингальне серце, невже я зможу погасити цей надзвичайний ранковий пожар?» I пише дiва — жiночий ватажок — наказ. I, звичайно, вона добре знає, що Христина й без неї це знає, i, мабуть, у неї теж горить серце, коли бачить Христину, i вона не може погасити пожар своєї творчости.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
Приклад 4:
Це було життя: i побiдний крик, i воронi островки на жiночих тiлах, i резиденцiя пiдлiткiв, i запашнi перса, i надзвичайний полiт божевiльного сонця. Коли Сайгор вилiз iз води, чув на тiм березi, як горошив вереск мадмуазель Арйон.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
Приклад 5:
I тут, де сонце злилося з зеленим океаном в одну тремтячу симфонiю, Сайгор знову пiзнав надзвичайний солодкий бiль. I тодi ж свiт, вся земля — буйна й радiсна — поринули в цiм болю.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”