клуп

[klup] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Клуп — різьбонарізний інструмент у вигляді розрізної втулки з різьбовими різальними кромками, призначений для нарізання зовнішньої різьби на трубах, стрижнях або болтах вручну або на верстатах.

  2. Клуп — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клуп, р. клупа, д. клупові, з. клуп, о. клупом, м. клупі, к. клупе

Походження слова (Етимологія)

Слово «клуп» (технічний термін) означає пристрій для нарізання різьби. Воно походить з німецької мови: у середньоверхньонімецькій було слово klippe, що означало «клуп» або «обценьки», а ще раніше у давньоверхньонімецькій — kluppa («обценьки»). Це слово споріднене з давньоверхньонімецьким kluft («обценьки») та klio-ban («розколювати»), а також з грецьким γλύφω («видовбую») і, можливо, зі слов’янськими словами на кшталт польського głęboki та українського «глибокий». Таким чином, «клуп» має давнє індоєвропейське коріння, пов’язане з ідеєю розколювання чи видовбування.
Споріднені слова:різець, мітчик, плашка

Більше записів