плашка

1. Невелика пластинка, табличка з написом, цифрою або іншим позначенням, що використовується для маркування, інформації чи як етикетка.

2. У поліграфії та комп’ютерному верстанні: прямокутна заливка кольором (часто сірим або кольоровим), що використовується як фон для тексту або графічного елемента.

3. У техніці: металева пластина, деталь, що зазвичай має отвори для кріплення або інші технологічні елементи.

4. У рибальстві: частина знаряддя для лову (наприклад, в’удки), зазвичай у вигляді невеликої пластинки.

5. У розмовній мові: те саме, що й пласка, невелика пластина, плитка, дощечка.

Приклади вживання

Приклад 1:
Це тунгузька плашка. Зручна тим, що кілочків можна наробити цілий мішок і носити з со­бою, а колод уже в лісі досить.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |