мітчик

[mitt͡ʃɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Різьбовий інструмент для нарізання внутрішньої різьби, що має вигляд стрижня з різальними поздовжніми канавками та хвостовиком для закріплення в воротку.

  2. (переносне значення) Про людину, яка вміє спритними діями або хитрощами досягати своєї мети, викручуватися зі складних ситуацій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мітчики, р. мітчика, д. мітчикові, з. мітчик, о. мітчиком, м. мітчикові, к. мітчику

Більше записів