Древослів

Словник Української Мови

  • зарубування

    1. Дія за значенням дієслова “зарубувати” — створення позначки, зарубки на чомусь, зазвичай дерев’яному, для лічби, пам’яті або орієнтиру.

    2. (переносно) Запам’ятовування, тверде засвоєння чого-небудь у пам’яті.

    3. (техн.) Початкова стадія процесу рубки металу, коли різець інструмента глибоко врізається в заготівлю для поділу її на частини або формування заглиблення.

    4. (с.-г., ліс.) Спосіб вегетативного розмноження деревних і чагарникових порід шляхом відокремлення від материнської рослини частини з коренем і пагоном.

  • зарубник

    1. Той, хто робить зарубки на дереві або іншому матеріалі для позначення чогось, лічильник за допомогою зарубок.

    2. Застаріла назва для інструменту (різка, ніж тощо), яким роблять зарубки.

    3. У техніці — деталь, виступ або спеціальне пристосування на чомусь, що слугує для фіксації, упору або позначення межі (наприклад, зарубник на лінійці, важелі).

    4. У переносному значенні — подія, факт або явище, що служить важливою віхою, орієнтиром у часі, пам’ятною датою.

  • зарубка

    1. Невелика виїмка, засічка, нарізка на поверхні чогось, зроблена ріжучим інструментом для позначки, лічби або пам’яті.

    2. Переносно — подія, факт або спогад, який запам’ятовується, стає важливою віхою, орієнтиром у житті, діяльності.

    3. У техніці — невелика пошкоджена ділянка (наприклад, виїмка, тріщина) на лезі інструмента, ріжучій кромці, що погіршує його роботу.

  • зарубитися

    1. Власне значення: отримати рубаний удар, загинути від холодної зброї або внаслідок сильного порізу; загинути насильницькою смертю (застаріле або високе).

    2. Переносне значення: міцно, надовго запам’ятати щось, зробити собі в думках помітку (розмовне).

    3. Переносне значення: впевнено, категорично відмовитися від чогось, остаточно відкинути якусь думку або намір (розмовне).

    4. Технічне значення: утворити зарубки, насічки на чомусь для міцного з’єднання або позначки.

  • зарубити

    1. Зробити зарубки, насічки на чомусь, позначити щось зарубками.

    2. Перен., розм. Запам’ятати щось добре, надовго, взяти на замітку.

    3. Розм. Убити, забити, часто мається на увазі жорстоке вбивство зброєю, що рубає.

    4. Розм. Припинити, зупинити щось рішуче (наприклад, розмову, дію).

    5. У значенні “зарубити справу” — закрити, припинити розгляд справи.

  • зарубинка

    Зарубинка — археологічна культура раннього залізного віку (III ст. до н. е. — II ст. н. е.), поширена на території середнього та частково верхнього Подніпров’я, Полісся та Надпоріжжя; названа за поселенням біля села Зарубинці на Київщині.

    Зарубинка — тип археологічної кераміки, характерний для зарубинецької культури, зокрема ліпний посуд (горщики, миски, глечики) з характерним орнаментом у вигляді ямок, пальцевих вдавлень та різноманітних насічок.

    Зарубинка — загальна неофіційна назва для пам’яток, поселень або знахідок, що відносяться до зарубинецької археологічної культури.

  • зарубина

    Зарубина — українське прізвище.

    Зарубина — рідка назва для позначення невеликого заглиблення, зарубки, сліду від удару різальним предметом (застаріле або діалектне).

  • зарубатися

    1. Загинути, отримати смертельну рану від удару ріжучим або колючим знаряддям (найчастіше сокирою, шаблею).

    2. Розм. Сильно посваритися, вступити в гостру, принципову суперечку; завзято сперечатися.

    3. Розм. Наполегливо, з завзяттям зайнятися чимось, заглибитися в якусь справу або роботу.

  • зарубати

    1. Зробити зарубку, позначку на чомусь, зарубатися.

    2. Розпочати рубку чогось, почати рубати.

    3. Розм. Запам’ятати щось твердо, остаточно, взяти на замітку.

    4. Розм. Рішуче відкинути, відхилити щось, покласти край чомусь.

    5. Розм. Убити, забити когось (часто вживається в погрозах).

  • зарубаний

    1. Такий, що має зарубки, позначки у вигляді зарубок.

    2. У переносному значенні: дуже добре засвоєний, запам’ятований, вивчений (про знання, навички).

    3. У переносному значенні: твердо визначений, встановлений, непохитний (про позицію, рішення, правило).