Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має зарубки, позначки у вигляді зарубок.
2. У переносному значенні: дуже добре засвоєний, запам’ятований, вивчений (про знання, навички).
3. У переносному значенні: твердо визначений, встановлений, непохитний (про позицію, рішення, правило).
Приклад 1:
Петро захарчав як зарубаний: шапка й шаблі пропали! Він глянув на приплющені, дохлі мазанки, на жовте та зів’яле диняве небо: на мазанках, як перед тим, не ворушився курай, а в небі Хабіджа розчинилась!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”