• заруб

    1. (історичний термін) Нарізка, засічка, знак у вигляді зарубки на дерев’яній палиці або іншому предметі, що використовувався для обліку, фіксації боргів, угод або як засіб пам’яті.

    2. (переносне значення) Позначка, умовний знак, який роблять для запам’ятовування чого-небудь; віха, орієнтир.

    3. (переносне значення) Подія, факт, який стає важливою віхою, етапом у розвитку чого-небудь; значний момент.

    4. (технічний термін) Невелика виїмка, виріз, заглиблення на краю або поверхні деталі, призначене для з’єднання, фіксації або як технологічна позначка.

    5. (медичний термін) Глибокий слід, рубець на шкірі або тканинах організму після загоєння рани, розрізу.

  • зарплатня

    Зарплатня — грошове винагороду, яке отримує працівник за виконану роботу або надані послуги, що виплачується регулярно (зазвичай щомісяця) та встановлюється трудовим договором або контрактом.

    Зарплатня — сукупність коштів, що нараховуються працівникові за певний період (день, місяць) відповідно до встановлених тарифів, окладів, відрядних розцінок або інших умов оплати праці.

    Зарплатня (розм.) — сама виплата цих коштів, отримання грошей за працю (“отримати зарплатню”).

  • зарплата

    1. Грошове винагороду, що регулярно виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги, як правило, встановлене трудовим договором та обчислене за певний період (тиждень, місяць).

    2. Сума грошей, що фактично отримує працівник після утримання податків та обов’язкових відрахувань (розмовне, скорочене від “заробітна плата”).

  • зароїтися

    1. Про бджіл, мурах та інших комах: зібратися в рій, скупчитися великою кількістю; почати роїтися.

    2. Перен., розм. Про людей: зібратися, згуртуватися у велику юрбу, натовп; кишіти, товпитися.

  • зарощуватися

    1. Покриватися рослинністю, заростати (про земельні ділянки, ґрунт, територію).

    2. Покриватися густими, дрібними рослинами, паростками (про поверхню чогось).

    3. Закриватися, затягуватися тканиною, що відростає (про рану, пошкодження на тілі).

  • зарощувати

    1. Покривати рослинністю, заростати (про земельні ділянки, ґрунт).

    2. Заповнювати, закривати щільною масою чогось, що росте або збирається (про рослини, волосся тощо).

    3. Медичний термін: про процес загоєння рани або пошкодження тканини шляхом утворення нової сполучної або епітеліальної тканини.

  • зарощування

    1. Процес дії за значенням дієслова “зарощувати” — навмисне висадження рослин (дерев, чагарників, трав) на певній території з метою відновлення лісу, закріплення ґрунту, рекультивації земель або створення нових зелених насаджень.

    2. Природне або штучне поступове вкриття вільної ділянки землі рослинністю, що супроводжується зміною флористичного складу та утворенням нового біоценозу (наприклад, зарощування поля лісом, зарощування узбіччя бур’янами).

    3. У медицині та біології — процес заповнення та затягування поранення, порожнини або дефекту тканини новою клітинною структурою (наприклад, зарощування рани грануляційною тканиною).

  • зарощення

    1. Процес або результат заростання чогось рослинністю, коли вільна ділянка землі, водойма тощо поступово вкривається травою, чагарниками, деревами.

    2. (У медицині, біології) Процес заживлення рани, пошкодження тканини шляхом утворення нової сполучної або кісткової тканини; рубцювання, загоєння.

    3. (Переносно) Стан занедбаності, зупинки в розвитку; застій.

  • зарощений

    1. (Про місцевість, ділянку) Такий, що зарослий травою, чагарниками, лісом; покритий густою рослинністю.

    2. (Переносно) Занедбаний, забутий, що перестав використовуватися або відвідуватися людьми.

  • зарошуватися

    1. (про рослини) Покриватися росистими краплями, ставати вологим від роси.

    2. (переносно) Ставати вологим, вкриватися дрібними краплями вологи (наприклад, від туману, імли).