зарубник

1. Той, хто робить зарубки на дереві або іншому матеріалі для позначення чогось, лічильник за допомогою зарубок.

2. Застаріла назва для інструменту (різка, ніж тощо), яким роблять зарубки.

3. У техніці — деталь, виступ або спеціальне пристосування на чомусь, що слугує для фіксації, упору або позначення межі (наприклад, зарубник на лінійці, важелі).

4. У переносному значенні — подія, факт або явище, що служить важливою віхою, орієнтиром у часі, пам’ятною датою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |