Значення
-
Той, хто робить зарубки на дереві або іншому матеріалі для позначення чогось, лічильник за допомогою зарубок.
-
Застаріла назва для інструменту (різка, ніж тощо), яким роблять зарубки.
-
У техніці — деталь, виступ або спеціальне пристосування на чомусь, що слугує для фіксації, упору або позначення межі (наприклад, зарубник на лінійці, важелі).
-
У переносному значенні — подія, факт або явище, що служить важливою віхою, орієнтиром у часі, пам’ятною датою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зарубник, р. зарубника, д. зарубникові, з. зарубника, о. зарубником, м. зарубникові, к. зарубнику