1. Набути рум’яного кольору, почервоніти (переважно про обличчя, щоки від сорому, збудження тощо).
2. Стати червонуватим, набути відтінку, схожого на рум’янець (про небо, горизонт на світанку або ввечері).
-
зарум’янити
1. Зробити рум’яним, надати рум’яного (червонуватого, рожевого) відтінку, забарвлення; почервоніти від спеки, сорому, хвилювання тощо (про щоки, обличчя).
2. (переносно) Надати явищу, предмету червонуватого, рожевого відтінку (наприклад, про світанок, вогонь тощо).
-
зарум’янений
1. Який має рум’янець на обличчі, почервонілий від хвилювання, сорому, морозу тощо.
2. Який має рожевий, червонуватий відтінок (про щоки, обличчя, небо тощо).
3. Який набув рум’яного, золотисто-коричневого відтінку внаслідок обсмажування або випікання (про їжу).
-
зарулюватися
1. (розм.) Заїжджати, заїзджати кудись, займати певне місце (переважно про транспортний засіб).
2. (перен., розм.) Прибувати, приходити кудись, з’являтися десь (часто несподівано або в невідповідний момент).
3. (перен., розм.) Влаштовуватися кудись, прилаштовуватися, знаходити собі місце (наприклад, на роботі, в житлі).
-
зарулювати
1. Повертаючи кермо, спрямовувати транспортний засіб (автомобіль, мотоцикл тощо) в потрібному напрямку, заїжджаючи кудись або займаючи певне місце.
2. Перен., розм. Прибувати, приїжджати кудись, заходити кудись (часто несподівано або на короткий час).
3. Перен., розм. Удало, спритно влаштувати якусь справу, організувати щось, домогтися потрібного результату (часто з відтінком хитрого або некоректного вчинку).
-
зарулювання
1. Дія за значенням дієслова “зарулювати”; поворот керма транспортного засобу (автомобіля, літака тощо) для зміни напрямку руху або для в’їзду в певне місце.
2. Перен. Зміна напрямку діяльності, думок, розмови тощо; перехід до іншої теми або способу дій.
-
зарулитися
1. (розм.) Потрапити в складну, незручну або неприємну ситуацію, опинитися в халепі.
2. (перен., розм.) Заплутатися в чомусь, втратити контроль над ситуацією, перестати розбиратися в чомусь.
3. (перен., розм.) Затриматися десь, застрягнути надовго в якомусь місці або стані.
-
зарулити
1. Керуючи транспортним засобом (переважно автомобілем), змінити напрям руху, повернувши кермо, щоб зайняти потрібне положення на проїзній частині, припаркуватися або заїхати кудись.
2. Перен., розм. Вдало, спритно впоратися з чимось, знайти вихід із ситуації; організувати або влаштувати щось.
3. Перен., розм. Прийти, завітати кудись (часто несподівано або на короткий час).
-
зарукований
Зарукований (від «рукований» — той, що має руку, певний тип руки) — у графології та хіромантії: такий, що має певний, специфічний тип руки або ліній на долоні, який був попередньо визначений, описаний або класифікований.
У переносному, розмовному вживанні: такий, чия доля, характер або майбутнє нібито визначені, «написані» на руці; предвизначений.
-
зарукавок
Зарукавок — частина рукава, що прикриває зап’ясток; манжета.
Зарукавок — прикраса, що надівається на рукав біля зап’ястка; нарукавна пов’язка, браслет або подібний аксесуар.
Зарукавок — історичний елемент одягу, частина обладунку, що захищала зап’ясток і нижню частину руки.